Шановні відвідувачі!

 

 

Крутій

 

 

 

 

 

Вітаємо вас на офіційному веб-сайті Житомирської районної ради.

Даний сайт було розроблено з метою доступу до публічної інформації

про районну раду та її роботу.

Тут ви зможете ознайомитись із структурою ради, її керівництвом, депутатами, а також роботою постійних комісій і сесій, проектами, які виносяться на їх розгляд, прийнятими рішеннями та

іншою офіційною і, сподіваємось, корисною для вас інформацією.

 

Шановні громадяни, Житомирська районна рада в умовах карантину продовжує приймати звернення від юридичних та фізичних осіб через електронні засоби комунікацій. Працівниками виконавчого апарату ради через електронну пошту, соціальні мережі, телефонами надаються роз'яснення і консультації з питань діяльності ради і її органів, а також щодо ситуації в районі в умовах карантину, надаються консультації у рамках надання первинної правової допомоги. Здійснюється опрацювання документів, виконання звернень, пропозицій юридичних осіб та громадян, підготовка відповідей на такі звернення.
На період карантину Житомирська районна рада працює у дистанційному режимі. Консультації надаються та звернення, скарги, пропозиції, запитання від юридичних і фізичних осіб приймаються електронною поштою на електронні адреси:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
а також за телефонами:
0412 42 47 12, 0412 42 47 18, 0412 42 47 16, 0412 42 47 13.
Доступ до адміністративної будівлі Житомирської районної ради тимчасово обмежено.
Просимо вибачити за тимчасові незручності, спричинені обставинами, незалежними від нас.

 

  

Останні новини

18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

105450 0 0Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті публікує матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім'я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Детальніше...

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій.

e7d34a0-represiiВеликий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.
Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув'язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 р. він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
Ще до початку дії оперативного наказу № 00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 р. розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного НКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» та інших позасудових репресивних органів повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 р.
Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Фото: http://ua.bykivnya.org/
Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 р. дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів'ям «ліс рубають – тріски летять».
Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов'язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.
Розіграні за сценарієм показові процеси проти керівників/очільників партійних та державних осередків у 1937-1938 рр. передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва.
Великий терор згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва. 17 листопада 1938 р. ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців Великого терору.

Детальніше...

З Днем Європи в Україні!

evropa-1024x57616 травня 2020 року Житомирський район та вся Україна відзначає День Європи, як символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах!

Рішення щодо відзначення Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер. У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до Європейського союзу.

Відповідно до Указу Президента України від 19 квітня 2003 року №339/2003 "Про День Європи" у 3-тю суботу травня в Україні відзначається День Європи. Відзначення Дня Європи в Україні - це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

День Європи черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном, а у серці кожного українця. Тож з нагоди цього свята бажаємо терпіння та рішучості на нашому шляху до європейської інтеграції!

Житомирська районна рада

15 травня Житомирська районна рада зібралася на пленарне засідання

IMG 20200515 100650З метою забезпечення роботи закладів охорони здоров'я району, врегулювання інших питань життєдіяльності підприємств, закладів та установ Житомирського району, за ініціативою голови районної державної адміністрації була скликана 33 сесія раойнної ради, пленарне засідання якої відбулося 15 травня під головуванням заступника голови районної ради Василя Стаха. У зв'язку з карантином засідання проводилися у обмеженому режимі з дотриманням санітарних карантинних вимог.
Депутати внесли зміни до районного бюджету на 2020 рік шляхом перерозподілу коштів, невикористаних окремими установами з початку бюджетного року, на придбання медичного обладнання для районної лікарні (коагулометра та аналізатора електролітів), придбання засобів індивідуального захисту для медичних працівників Центру первинної медико-санітарної допомоги, надання грошових допомог 3-м жителям району, що потерпіли внаслідок пожежі (по 3 тис. грн. кожному), на виплату заробітної плати працівникам Заможненської сільської ради, прийнято субвенції сільських рад на районні заклади охорони здоров'я. Також перерозподілено кошти залишків освітньої субвенції та спрямовано їх на інші заходи в закладах освіти – на співфінансування 10% на закупівлю обладання та засобів для навчання. Затвреджено розпорядження голови райдержадміністрації, внесено зміни до Програми фінансової підтримки комунального некомерційного підприємства «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради, внесено зміни до Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ району та Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та закладу позашкільної освіти, що належать до спільної власності територіальних громад сіл та селищ Житомирського району, у зв'язку з набранням чинності з 18 березня Закону України «Про повну загальну середню освіту». Внесено зміни до Умов проведення конкурсу з визначення опорного закладу освіти та складу комісії з визначення опорного закладу освіти у зв'язку зі зміною назви відділу освіти та відповідно затверджено зміни до складу комісії з визначення опорного закладу освіти. У зв'язку з набранням чинності з 19 квітня 2020 року нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» затверджено Положення про Уповноважену особу (осіб), відповідальну за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощених закупівель у Житомирській районній раді та доручено голові ради визначити своїм розпорядчим документом таку Уповноважену особу.

Детальніше...

Ви тут: Головна