Почесні громадяни району

Про Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин Житомирського району»

 

сканирование0009

                                       Вергун Микола Григорович
Народився 17 грудня 1941 року в селi Городське Коростишiвського району.
По закiнченню середньої школи навчався у Житомирському училищi механiзацiї сiльського господарства №4. Отримавши спецiальнiсть механiзатора широкого профiлю, працював у мiсцевому колгоспi «Пам'ятi Ленiна» машинiстом молотарки та трактористом.
В 1961-1964 роках служив у Збройних Силах. В 1964-1969 роках навчався в Пермському сiльськогосподарському iнститутi ім. Прянiшнiкова, де отримав спеціальність інженера-механіка.
3 1969 по 1977 рік працював заступником керуючого та керуючим Андрушiвським райоб’єднанням «Сiльгосптехнiка». У період  1977-1978 років обiймав посаду першого заступника голови - головного iнженера об’єднання«Обл-сільгосптехніка».
3 1978 року по 1998 рік працював в Житомирському районi другим секретарем райкому партії, головою райвиконкому, представником Президента України, головою районної ради, головою районної державної адміністрації.
У 1998-2005 роках обирався головою обласної органiзацiїУкраїнського товариства мисливців і рибалок.
3 1999 року по травень 2013 року - доцент Житомирського нацiонального агроекологічного університету.
Кандидат економічних наук.
Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно посмертно рішенням
18 сесії Житомирської районної ради 6 скликання від 23.05.2013р.

сканирование0038

                                          Галицький Володимир Людвигович
Народився 11 серпня 1927 року в селi Коща Троянiвського району  Житомирської областi. Освіта вища, у 1963 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Вчений агроном».
Трудову дiяльнiсть розпочав у 1944 роцi рiзноробочим колгоспу ім.Жданова Житомирського району. У 1945-1949 роках працював шофером в Житомирському вiйськовому госпiталi. З 1949 по 1952 рік, за направленням  райвиконкому, навчався у школi керiвних кадрiв колгоспiв.
У 1952 році  обраний головою колгоспу «Радянський шлях» с. Зарiчани Житомирського району. Пiсля об' єднання в 1960 роцi колгоспу «Радянський шлях» з колгоспом ім. Молотова с. Станишiвка працював заступником голови колгоспу. У тому ж році обраний головою об’єднаного господарства.  З лютого 1974 року, після об’єднання колгоспів «Радянський шлях» та ім. Мануїльського у колгосп «Зоря» с.Піски (пізніше перейменованого в агрофірму «Зоря»),  обраний його головою, пропрацювавши на цій посаді до 1995 року.
Обирався головою обласної ради колгоспiв, депутатом вiсьми скликань районної ради. Нагороджений Орденом Дружби народiв, двома Орденами Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть», двома золотими медалями ВДНГ. Має почесне звання України «Заслужений працiвник сiльського господарства України». 
Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно рішенням 18 сесії Житомирської районної ради 6 скликання від 23.05.2013р.

кова

Ковальчук Олексій Григорович

Народився 4 квітня 1937 року в місті Житомир в сім’ї робітника. По закінченню середньої ніколи працював учнем токаря, токарем на авторемонтному заводі.
Навчався в технічному училищі, затим трудився на меблевому комбінаті.

Служив в Радянській армії. Після служби навчався на фізико- математичному факультеті Житомирського педагогічного інституту ім.І.Франка.
Працював вчителем фізики в школах Черняхівського та Житомирського районів. Очолював районну організацію товариства «Знання».
В 1975-1991 роках працював інструктором, лектором Житомирського райкому Компартії України.

1991-2000 роки - голова районної організації Українського товариства кролівників та звірівників-любителів, відповідальний секретар комісії з питань поновлення прав реабілітованих, начальник відділу кадрової роботи з питань державної служби та нагород райдержадміністрації.

У ветеранській організації працює з дня її створення. 6 лютого 1987 року на районній установчій конференції обраний відповідальним секретарем районної ради ветеранів.
Роботу секретаря виконував до травня 2004 року, затим обраний головою ради.
На цій посаді працює в даний час.

Одружений має двох синів
Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно рішенням 36 сесії Житомирської районної ради 6 скликання від 20.10.2015р.

Андросович
Андросович Петро Васильович

Народився 07 листопада 1956 року в с.Побичі, Овруцького району Житомирської області.
Закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут в 1986 році за спеціальністю зооінженер.
З 26.09.1979 року по 31.03.1981 року - головний зоотехнік колгоспу ім..К.Маркса, с.Василівка, Житомирського району, Житомирської області.
31.03.1981 року був обраний головою Василівської сільської ради, яку очолює по теперішній час.
За 35 років, Петро Васильович Андросович зарекомендував себе як умілий керівник, дбайливий господар, чуйна людина. За його голвування на території п'яти сіл: Василівка, Нова Василівка, Болярка, Рудківка, Мусіївка, які об'єднує Василівська сільська рада, були вирішені основні питання життєзабезпечення жителів територіальної громади:
- побудовано адмінбудинок сільської ради в с.Василівка;
- проведено капітальний ремонт будинку культури в с.Василівка;
- побудовано середню школу на 132 учні в с.Василівка;
- побудовано медамбулаторію в с.Василівка ;
- побудовано 16,5 км водогінної мережі в селах Нова Василівка, Василівка та Болярка;
- облаштовано нове кладовище в с.Василівка,
- газофіковано житлові будинки жителів сіл Нова Василівка, Василівка, Болярка та виготовлена технічна документація по газифікації с.Мусіївка,
- відкрито і працює дитячий дошкільний заклад „Волошка";
- постійно проводиться ремонт доріг в селах, вирішується питання автобусного сполучення та підвозу дітей як до школи.
Найкращі організаторські здібності Петра Васильовича Андросовича проявилися в період, коли постало питання переселення жителів, постраждалих від аварії на ЧАЕС, з північних районів Житомирської області.
Поряд з селом Василівка було побудовано населений пункт із 170 житлових будинків. І хоча кошти на їх будівництво були виділені з держбюджету, проте всі клопоти по прийманню і облаштуванню бригад будівельників з інших областей України, а пізніше і самих переселенців, лягли на плечі голови сільської ради.

Завдяки вмінню працювати з людьми і для людей Петро Васильович Андросович отримав повагу і довіру односельців, а багаторазове обрання його сільським головою це підтверджує.
Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно рішенням
6 сесії Житомирської районної ради 7 скликання від 29.07.2016р.

Зуб Анатолій Петрович
Scan
Народився 02 січня 1937 року в с. Корделівка Калинівського району Вінницької області.
Освіта повна вища, у 1961 році закінчив фізико-математичний факультет Житомирського педагогічного інституту.
Трудову діяльність розпочав у 1961 році вчителем фізики Денишівської середньої школи.
З 1968 року - організатор позакласної і позашкільної роботи,
з 1971 -заступник директора з навчально-виховної роботи.
З 1975 по 2008 роки (упродовж 33 років) - директор Денишівської загальноосвітньої школи І-ІИ ступенів.
Педагогічний стаж 47 років.
Відмінник освіти України, вчитель вищої категорії, учасник республіканських семінарів з фізики, лауреат зльоту 1964 року молодих вчителів фізики у Києві від Житомирської області, Делегат III з’їзду вчителів УРСР, ветеран праці, депутат Житомирської районної ради чотирьох скликань. У районній раді четвертого скликання очолював постійну комісію з гуманітарних питань, охорони здоров’я та соціального захисту населення.
Більше десяти років був членом виконавчого комітету Денишівської сільської ради.
Нагороджений відзнаками Житомирської районної ради, районного відділу освіти та обласного управління освіти, а також Грамотою Житомирської обласної державної адміністрації.
За багаторічну сумлінну працю, належне виконання депутатських і посадових обов’язків та з нагоди святкування Дня місцевого самоврядування розпорядженням голови Житомирської районної ради від 06 грудня 2001 року занесений до Книги Пошани Житомирського району.
Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно рішенням
7 сесії Житомирської районної ради 7 скликання від 04.11.2016 р.
Макаренко Марія Федорівна
 Scan

Народилася 02 січня 1944 року у с. Більковцях Коростишівського району Житомирської області у сім'ї колгоспників. Закінчила Коростишівській середній школі №3, Коростишівське педагогічне училище. У 1970 році закінчила Чернівецький державний університет та отримала повну вище освіту за спеціальністю «Вчитель української мови і літератури».
Трудову діяльність розпочала на посаді завідуючої клубом в с.Садове Коростишівського району, працювала вчителем початкових класів у Путилівській загальноосвітній школі Чернівецької області.
З 1981 року - член українського республіканського комітету профспілки працівників освіти.
З 1979 по 1984 роки – голова райкому працівників освіти, з 1984 по 2010 роки працювала на посаді директора Тетерівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Була депутатом Житомирської районної ради трьох скликань. У районній раді 5 скликання була секретарем постійної комісії з питань законності, правопорядку і прав людини, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів та місцевого самоврядування.
Ветеран праці, відмінник народної освіти, нагороджена відзнаками Житомирської районної ради, райдержадміністрації, відомчими відзнаками в освітній сфері, зокрема грамотами Міністерства освіти України.
За багаторічну сумлінну працю, належне виконання депутатських і посадових обов'язків та з нагоди святкування Дня місцевого самоврядування розпорядженням голови Житомирської районної ради від 07 грудня 2006 року Макаренко М.Ф. занесена до Книги Пошани Житомирської районної ради.

Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно рішенням 9 сесії Житомирської районної ради 7 скликання від 27.02.2017 р.

 Ксендзук Дмитро Прокопович

 сканирование0057

 Дмитро Прокопович Ксендзук працював в Житомирському районі з серпня 1976 року по червень 2006 року на посадах:
- інженера-технолога, начальника бюро науково-технічної інформації і розробки нормативів Житомирського бронетанкового заводу;
- голови виконкому Новогуйвинської селищної ради;
- секретаря виконкому Житомирської районної ради;
- заступника голови районної ради;
- тричі обирався головою районної ради.
За час роботи головою виконкому Новогуйвинської селищної ради в смт.Новогуйвинське побудовано приміщення середньої школи, селищної ради, медамбулаторії та аптеки, дитячого садка, а також приміщення, де розмістились почтове відділення та відділення Ощадбанку. Крім того побудовано приміщення, в якому було облаштовано майстерні для побутового обслуговування населення. В селищі озерне побудовано дитячий садок, добудовані майстерні в середній школі, медамбулаторія перенесена в нове приміщення. В селищі Гуйва відселено більше 200 сімей з аварійного житла в м.Житомир.
В приміщенні селищної ради було виділено три кімнати для роботи дільничного інспектора і добровільної народної дружини, яка нараховувала більше сотні членів і була однією з кращих в області. Досвід її роботи по забезпеченню громадського порядку був розповсюджений по Україні.
На посаді секретаря райвиконкому відповідав за зміцнення матеріальної бази сільських рад і забезпечення їх кадрами голів і секретарів з вищою освітою. В цей час побудовано 15 нових і здійснено добудову до 8 існуючих приміщень сільських рад.
В 90-ті роки в районі інтенсивно велось будівництво об'єктів соціально- культурної сфери. За цільовою програмою «Здоров'я» введено в дію 16 ФАПів, 2 медамбулаторії, 2 аптеки, в селах району побудовано 7 шкіл, З дитячих садки, 2 клубні установи.
В шести селах району було збудовано 700 житлових будинків для переселення постраждалих від аварії на ЧАЕС жителів з Народицького, Луганського, Олевського районів. Продовжувалась газифікація населених
пунктів. Станом на 2006 рік рівень газифікації сіл району був найвищим серед сільських районів області.
У 1992-1995 роках за програмою «Сільська вулиця» збудовано 147 км доріг з твердим покриттям.
Після виведення військових частин, військове містечко в с.Висока Піч залишилось без фінансування Міністерством оборони, кинуте напризволяще. Проте великими зусиллями вдалося зберегти житловий фонд і соціальну сферу від занепаду і руйнації.
Маючи гіркий досвід містечка у селі Висока Піч, напередодні і під час ліквідації військової частина в с.Березівка з Міністерством оборони було вирішено багато питань по газифікації містечка, збереження житлового фонду, соціальної сфери (клуб, дитячий садок, їдальня), передачі техніки і матеріальної бази в комунальну власність сільради для створення комунального підприємства.
Д.П.Ксендзук безпосередньо керував будівництвом пам'ятника «Танк» у с.Висока Піч, спорудженого на честь 50-річчя Перемоги у війні 1941-1945 років, а також встановленням пам'ятника і благоустроєм братських могил жертв фашизму біля с.Іванівка, встановленням в с.Скоморохи пам'ятника місцевим жителям, які загинули у війні.
В грудні 2000 року спільно з головним лікарем районної лікарні створив в районі відділення благодійної організації «Лікарняна каса», одне з найбільших в області.
Біографія Д.П.Ксендзука тісно пов'язана зі становленням місцевого самоврядування в районі.
Будучи заступником голови районної ради фактично організовував роботу ради, постійних депутатських комісій, розробляв документацію і регламент роботи відповідно до нового Закону України від 7 грудня 1990 року «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР». Він був першим головою районної ради після проголошення незалежності України і впровадження в життя місцевого і регіонального самоврядування.
Д.П.Ксендзук обирався депутатом трьох скликань Новогуйвинської селищної ради і семи скликань районної ради. Нагороджений медаллю «Ветеран праці», неодноразово - Почесними грамотами обласної ради, має відзнаку Президента України.

Звання «Почесний громадянин Житомирського району» присвоєно рішенням 9 сесії Житомирської районної ради 7 скликання від 27.02.2017 р.

                                                                  

 

 

Ви тут: Головна Почесні громадяни району